Опубликовано

Кодування долі

варни світу 1

Щоб  Земля  Богорівно

до  нас  усміхалась  щоранку!

Одягала  на  тіло  своє

золоту  вишиванку,

Одягала  намисто  Веселки

на  обрії  білі,

І  співала,  як  Сонце,

крізь  весен  і  зим  заметілі…

В  українців  є  такий  вислів:  «народитися  у  сорочці»,  —  що  означає  бути  щасливим  у  житті.  І  слово  «сорочка»  вживається  тут  у  своєму  первісному  значенні.  Це  не  лише  частина  нашого  гардеробу,  як  вважається  сьогодні.  Сорочка  —  це  певна  закодована  сукупність  сорока  божественних  енергій,  що  творять  довершену  і  гармонійну  долю  людини.

Недаремно  у  нас  9  березня,  у  день  відкриття  брам  Ірію  і  проголошення  початку  весни,  святкується  день  Сорока  святих,  а  на  Великдень  найбільшого  пошанування  заслуговує  писанка-берегиня  «сороківка»  або  «сорокаклинка»:  живе  яйце,  на  якому  увесь  простір  поділений на  сорок  взаємно  обернених  і  взаємодотичних  трикутників,  що  символізують  вогненну  і  водну  сутності  Буття  у  їхній  Божественній  парності.

Символічне  обрамлення  сорока  життєтворчих  енергій  має  і  колядницька  різдвяна  зірка.  Не  випадково  ці  символи використовувалися  в  містеріях  календарних  свят,  пов’язаних  з  циклічним  народженням  і  оновленням  світу.

Кодування  сили  має  в  собі  і  українська  вишиванка,  якій  надавали  величного  змісту,  вишиваючи  сакральними  узорами — письменами  долю.

кодування долі 1

В  багатьох  українських  казках  зустрічаємося  з  мотивом  чарівної  сорочки,  котру  сестри – змії —  носії  мудрості  і  магії —  вишивають  своєму  кровному  братові  і  наказують  ніколи  її  не  знімати.  Число  магічних  узорів,  «квіток»,  які  творять   зміївни,  —  дванадцять:  це  дванадцять  богатирських  сил  (за  числом  12  —  усі  енергії  космічного  простору,  всіх  знаків  Зодіака).  І  сила  цього  шиття  неймовірно  велика.

Україна  —  це  особливий  континент  прадавньої  культури,  бо,  як  свідчать  історики,  життя  на  цій  території  існувало  і  в  часи  великого  льодовика.  Тут  збереглася  безперервність  традиції,  мудрість  виживання,  кодування  сили.  Це  земля  Гіпербореїв  —  могутніх  титанів,  носіїв  таємничого знання.  Сьогодні  їхні  таємниці  помалу  привідкриваються  завдяки  розшифруванню  текстів  Кам’яної  могили,  пам’яток  прадавніх  курганів,  вік  яких  —  мінімум  20  тисяч  літ.

Виявляється,  що  світова  історична  наука  змушена  переглядати  усталені  хронологічні  стандарти  щодо  давності  пам’яток  людства.  Україна,  про  яку  ще  декілька  десятків  літ  тому  не  пам’ятав  так  званий  цивілізований  світ,  знову  виходить  на  світову  арену  вже  не  як  відстала  колонія  великих  імперій,  а  як  колиска   праіндоєвропейської  цивілізації.  І  найперше  тому,  що  саме  українці  через  розмаїття  народної  культури  зберегли  вихід  на  польову  (божественну)  першооснову  існування матеріального  світу.  І  якщо  говорити  про  вишиття   на  українському  одязі,  про  орнаментальну  символіку  хатніх  оберегів,  то  усі  вони  разом  творили  своєрідний  енергетичний  «панцир»  для  тіла  і  душі,  для  землі,  на  якій  жили  і  творили,  для  всього  сущого.

Творили  і  творять!

Тенденції  сучасної  етнографічної  науки  до  вивчення  народних  скарбів  минулого  лише  крізь  призму  їхньої  матеріально — ужиткової  вартості  перетворюють  прадавню  культуру  у  кладовище  мертвого,  віджилого,  і  тим  самим  не  лише  констатується  їхня  «смерть»:  свідоме  чи  несвідоме  нав’язування  думки  про  винятково  архаїчну,  музейну  раритетність  та  неужитковість  скарбів  «бабусиної  скрині»  ще  більше  «умертвляє»  їх  у  свідомості  носіїв  сучасної  культури.

Погляд  на  творіння  давнини  «духовним»  баченням  розкриває  ідею  безсмертя,  непроминущості  кодів  життя,  закладену  у  прадідівській  культурі,  і  творить  проекцію  у  майбутнє.

За мотивами книги

Чумарної М. І.

«Код  української  вишивки.»

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>