Опубликовано

Квітка життя

квітка життя 8

«Ой  зірву  я  з  рожі  квітку

та  й  пущу  на  воду:

«Пливи,  пливи,  з  рожі  квітко,

аж  до  мого  роду…»

Всі  символи  мають  своє  числове  значення:  числу  1  відповідає  точка,  коло  як  завершена  цілісність,  самодостатність,  Творець.  Дві  перехресні  лінії  відповідають  числу  2,  трикветр  уособлює  триєдиність  первинних  енергій  (число  3),  квадрат  —  число  4.

Найбільш  загадковий  символ  —  пентаграма:  п’ятикутник,  що  уособлює  власне  людину  —  як  найвище  творіння  Всесвіту.

Вершина  пентаграми  вказує  на  духовний  зв’язок  людини  з  її  Творцем.  Боротьба  за  чистоту  людського  «Я»  ведеться  споконвіку,  тому  пентаграма  як  модель  людського  «Я»  використовується  в  різних  містичних  культах,  їй  приписують  можливість  змінювати,  перетворювати  матерію.  П’ять  кутів  пентаграми  поєднують  у  собі  п’ять  первоелементів,  з  яких  складається  людське  тіло.

Це  фізичне  тіло  перебуває  у  тримірному  світі,  але  найвища  мета  людської  душі  —  допомогти  людині  вийти  у  четвертий  вимір  Буття,  отримати  нове  тіло,  яке  складатиметься  уже  не  з  п’яти  елементів.  Сили  темряви  з  усіх  сил  намагаються  замкнути  людину  на  фізичному,  матеріальному  плані  буття,  зачинити  перед  нею  небесні  брами,  повернути  пентаграму  вершиною  вниз.

Пентаграма  рідко  зустрічається  в  українських  вишиваних  орнаментах.  Її  можна  побачити  в  оздобленні  храмів,  вона  часто  зустрічається  в  розписах  пірамід.  Стіни  пірамід  буквально  списані  пентаграмами,  що,  очевидно,  підкреслює  ідею  самозбереження  у  тілі  на  цій  землі,  в  надрах  її внутрішніх  світів.  Всі  єгипетські  поховальні  містерії,  як  і  містерії  латиноамериканських  та  інших  народів,  були  спрямовані  на  консервацію  тіла,  яке  зберігає  зв’язок  з  душею  і  по  смерті.

Рушник  з  пентаграмами   — саме  в  такій  конфігурації,  в  якій  зустрічаємо  їх  у  розписах  пірамід,  є  на  Черкащині  в  селі  Гордашівці.  На  цьому  рушнику  бачимо  тримірний  світ  із  символами  життя  —  виноградними  лозами.  Ряди  пентаграм  вінчають  середній  ряд  (серединний,  земний  світ),  тут  вони  повернуті  вершинами  вгору,  і  нижній  ряд  (підземний  світ),  де  пентаграми  обернуті  вершинами  вниз.  Пентаграми  «обгорнуті»  виноградними  листками,  що  підсилює  ідею  вічного життя  душі:  виноградний  чи  кленовий  листок  символізують  тілесне  життя.

квітка життя ружа значення символи вишивка

А  ось  найбільш  містичні  символи  поєднує  в  собі  шестигранниик  або  шестикутник.  Гексаграма  —  символ  гармонії,  повноти,  краси,  любові,  гармонійного  шлюбу.

Шестигранну  будову  має  кристал  води  — основа  життя.

Два  трикутники,  що  творять  ромб  —  символ  родючості,  взаємопроникаючи  один  в д ругого,  взаємопересікаючись,  утворюють шестикутну  зірку.  Спрямоване  вгору  вершиною  трикутника  чоловіче  начало  і  спрямоване  вниз  жіноче  складають  єдність  протилежностей,  чоловічого  і  жіночого,  духу  і  матерії,  динамічного  і  статичного  і  в  досконалому  стані  Всесвіту.

Два  тетраедри  (трикутні  піраміди),  при  взаємопересіканні  утворюють  куб  метатрон,  що  є  основою  т.зв.  «коду  да  Вінчі»  (енергетична  модель  людини).

На  українських  тканих  рушниках  і  у  вишиваних  орнаментах  часто  зустрічаємо  фігуру,  в  основі  якої  лежить  шестигранник,  а  по  сторонах  виступають  кути  взаємопересічних  трикутників,  зміщених  від  центру  вгору  і  вниз.  Фігура  нагадує  контури  ялинки,  кількість  її  бокових  «порогів»  залежить  від  кількості  взаємопересічених  трикутників:  від  2  до  4  і  більше.  Трикутники,  як  правило,  різного  кольору:  обернені  вершиною  вниз  символізують  жіноче,  а  вгору —  чоловіче  начала.

Оскільки  буття  не  є  ні  чоловічим,  ні  жіночим,  цей  узір,  складений  з  різної  кількості  трикутників,  символізує  безконечну  можливість  творення  шляхом  екстатичного  поєднання  чоловічих  і  жіночих  полярностей,  котрі  є  в  кожній  людині.

Уже  говорилось  про  те,  що  найбільш  поширеним  символом-оберегом  українських  хат  є  шестипелюсткова  квітка  —  «квітка  сонця»,  «квітка  вогню»,  «квітка  Перуна».

Українські  дерев’яні  хати  на  Бойківщині,  на  Гуцульщині  просто  «обвішані»  цілими  рядами  цих  оберегів,  що,  як  кажуть,  відганяють  усіляку  нечисть,  бережуть  від  грому  та  вогню,  приносять  злагоду  і  мир  родині.  Ними  прикрашали  мисники,  лави,  скрині,  їх  вирізьблювали  на  топірцях,  на  дерев’яних  тарелях,  вони  —  один  з  найбільш  поширених  писанкових  узорів.

Своєю  чарівною  гармонійністю  цей  символ  вабить  око,  бо  кожна  людина  має  в  собі  закодовані  закони  і  принципи  гармонії.

Вона  підсвідомо  відчуває,  що  гармонія,  досконала  пропорційність  —  це  і  є  краса.

квітка життя ружа значення символи вишивка

Мова  про  символ,  що  дуже  часто  зустрічається  у  сакральному  мистецтві  різних  народів  на  різних  континентах,  складений  із  дванадцяти  взаємопересічних  кругів  з  шестипелюстковими  квітками,  що  його  називають  «квіткою  життя».  Розгортаючись  з  єдиного  центру,  починаючи  свій  «танок»  із  поєднання  двох,  а  далі  трьох  вигнутих  ліній  (у  площинному  зображенні),  це  мереживо дев’ятнадцяти  кругів,  вписаних  у  сферу,  несе  у  собі  все  розмаїття  розгорнутих  Полів  Буття  і  є  символічним  Сіменем  Життя  і  Плодом  Життя  (за  висловом  Друнвало   Мелхіседека).

Шестипелюсткова  квітка  твориться  шляхом  «розгортання»  суцільного  мере  жива  з  однієї  точки,  або  ж  може  утворитися  накладанням  двох  трикветрів  під  кутом  45  градусів.

Аналогічно  взаємопересікання  двох  квадратів  чи  двох  хрестів  творить  ще  одну  містичну  фігуру  —  восьмикутну  зорю,  котра  в  українців  по  праву  займає  чільне  місце  в  ряду  символів-оберегів.  Нею  прикрашають  храми,  вона  часто  зустрічається  на  одязі  Богоматері  в  іконописі.  Як  символ  народженого  світу  восьмираменну  звізду  носили  колядники  (восьмираменна  сварга  так  і  називалася  «колядник»).

Восьмикінцевий  хрест  в  колі,  котрий  використовується  у  розписах  храмів,  символізує  самого  Творця,  в  астрології  —  це  символ  астрального  світу  Землі.

Найбільш  поширеним  символом  на  великодніх  писанках  та  вишиваних  сорочках  і  рушниках  була  «рожечка»,  «зірочка».

Ми  недаремно  розпочинали  свою  розмову  про  коди  українського  вишивання як  про  магічне  рунічне  письмо.  Кожен  рунічний  символ  означає  не  слово,  а  ціле  архетипне  поняття,  певний  спектр  світової  гармонії.

«Рожечка»  як  поєднання  довкола  центру  чотирьох  гармонійних  фігур,  котрі нагадують  літеру  М,  власне  символізує  вселенську  гармонію,  дуальність  духовного  і  матеріального,  видимого  і  невидимого,  чоловічого  і  жіночого,  вічного  і  тлінного.  Цей  символ,  обернений  на  всі  чотири  сторони  світу,  гармонізує  весь  довколишній  простір,  тому  ця  зірочка  з  такою  любов’ю  вишивалася  особливо  на  дитячих  і  дівочих  сорочках.

Восьмикутну  зірку  зі  загнутими  кінцями,  що  «рухається»  за  годинниковою  стрілкою,  як  символ  ладу,  любові,  миру  і  злагоди  в  нашому  народі  так  і  називали  «ладинцем»:  дівчата  носили  його  як  захист  «від  дурного  ока».

А  який  вплив  на  гармонізацію  тіла,  душі  і  розуму  вишивальниці  має  сам  процес  вишивання!  Уявімо  собі,  як  це  відбувалося,  скажімо,  у  день  Варвари,  коли  після  святої  молитви  дівчата  сідали  за  шитво  і  поринали  в  тишу  творення.  Виводячи  кожен  стібок  на  білому  полотні,  вишивальниця  наче  розчинялася  думками  і  відчуттями  в  магічному  дійстві,  бо  ці  прості  лінії  шитва  вводили  її  свідомість  у  стан  медитації,  творячи  довкола  її  тіла  невидиму  ауру  тонких  енергій.

Як  відзначають  сучасні  дослідники,  під  час  медитацій  біля  «квітки  життя»  навколо  людського  тіла  твориться  кристалізоване  енергетичне  поле,  що  розгортається  на  відстані  100  метрів!

А  наші  українські  жінки  інтуїтивно  відчувають,  як  заспокоює  і  гармонізує  їх процес  вишивання,  як  душа  співає  і  тихо  радіє,  а  руки  легко  водять  нитками  полотном,  довіряючи  своїм  відчуттям.

Пригляньтеся  до  розмаїття  наших  вишиваних  символів.  Гармонія  їхньої  довершеної  краси  твориться  не  лише  формою:  у  ній  присутня  ще  й  золота  пропорція,  космічна  гармонія  кольорів  та  гармонія  чисел,  котра  незримо  відчувається  в  сакральному  тайнописі  вишивки.

квітка життя ружа значення символи вишивка

Відома  всім  табличка  множення,  вписана  у  квадрат,  називається  ще  «таблицею  Піфагора».  Щоби  зрозуміти  її  теософський  зміст,  треба  скоротити  двозначні  числа,  звівши  їх  до  одного  (2×1  =2×10).

Якщо  продовжити  таблицю  Піфагора,  то  побачимо  певну  закономірність:  число  9,  залишаючись  по  краях  цифрових  рядів,  творить  поле,  поділене  на  окремі  квадратики,  котрі,  в  свою  чергу,  розбиваються  на  ще  менші  квадратики,  що  розділяються  цифрами  3,  6,  9.  Якщо  визначити  колір  кожного  числа  і  виділити  певні  числа  в  кольорах,  отримаємо  досконалі  геометричні  узори.

Це  дуже  гарно  моделює  комп’ютер:  варто  натиснути  на  клавіші  два,  три  чи  чотири  числа,  —  і  отримаємо  барвисту  композицію  досконалої  форми,  до  болю  знайому  з  вишиваних  рушників  та  сорочок.

Чи  означає  це,  що  вишивку  можна  читати?  Безумовно,  можна,  і  не  лише  «читати»,  а  й  слухати.  Бо  кожне  число  відповідає  не  тільки  певному  кольору,  а  й  звуку.

Це  мимовільне  відкриття  автор  цих  рядків  зробила  для  себе  ще  в  юності.  Раніше  дорога  додому  в  міжміському  автобусі  була  не  просто  дорогою,  а  співаною  дорогою.  Студентська  молодь,  що  їхала  на  вихідні  зі  Львова,  особливо  в  час  великих  свят  —  на  Різдво  чи  на  Великдень,  —  завжди  співала…  Сьогодні  навіть  дивно  це  чути,  але  таких  прекрасних  давніх пісень,  які  співали  пасажири  наших  святочних  автобусів,  мені  давно  не  доводилося  чути.

І  ось,  слухаючи  ті  пісні,  я  закривала  очі  —  і  перед  внутрішнім  зором  починали  пливти  потоки  вишиваних  рушників  неймовірної  краси  і  розмаїття  узорів.  Вони  пливли,  як  мінлива  ріка,  —  жодного  не  можна  було  вхопити  пам’яттю,  бо  один  візерунок  змінювався  іншим.  Це  була  пісенна  ріка,  вишита  геометричними  письменами  досконалої  краси.

Всесвіт  увесь  пронизаний  голосами  людей  і  творінь,  котрі  жили  колись  у  цьому  світі.  Ці  голоси  звучать  то  слабше,  то  сильніше,  вони  —  вібрації  тонкого  світла,  що  пронизує  все  наше  буття.  Ці  голоси  видозмінились,  перейшли  в  тонші  форми:  ми  не  можемо  побачити  їх  очима,  але  наша  свідомість  здатна  сприймати  цілісний  образ  цих  послань  з  вічності.

Слухаючи  пісню,  ми  бачимо  у  своєму  «світі  за  очима»  її  «тілесну  оболонку»  —  в  лініях,  кольорах,  котрі  незримо  для  нашого  розуму  кодують  ще  й  числовий  запис  послань  з  позачасся.

Ті  голоси  вічності  пробиваються  до  нас  у  вигляді  думок,  мислеобразів.  Саме  вони  створюють  не  лише  словесний  образ  думки,  але  і  вібрації  в  певних  напрямах:  вгору-вниз,  вліво-вправо.  Людина  не  завжди  пов’язує  свої  думки  з  так  званою  «творчою  уявою»:  тими  формами  і

лініями,  колористичними  настроями,  що  спонукають  її  творити.

Але  цей  зв’язок  існує.  Вишиваючи  рушник  або  сорочку,  дівчина  чи  молодиця  не  думала  про  комбінацію  чисел,  тим  паче  про  їхнє  сакральне  значення  в  тому  чи  іншому  поєднанні.  Вона  просто  «списувала»  те,  що  «бачила»  внутрішнім  зором  і  відчувала  серцем,  що  диктувала  її  «несвідома»  свідомість,  що  приносили  «голоси» — посланці.

І  тому  кожна  давня  українська  сорочка  —  це  чистий  енергетичний  образ  тих  душ,  які  уже  відцвіли  на  українському  земному  Полі.

Доторкнувшись  до  них  чуттями,  ми  можемо  «зчитати»,  «прослухати»  барвисті  та  мелодійні  «симфонії»  енергетичних  «послань»,  що  відображають  весь  всесвіт  відчуттів  конкретної  миті  життя,  в  яку  душа  вишивальниці  відобразила  себе  «тут  і  зараз».

квітка життя ружа значення символи вишивка

За мотивами книги

Чумарної М. І.

«Код  української  вишивки.»

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>